Реєстрація на пробне ЗНО стартує у січні

Згідно з документом, реєстрація для участі у пробному ЗНО в 2020 році триватиме з 3 до 24 січня.

Українським центром оцінювання якості освіти затверджений план підготовки і проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання в 2020 році. Відповідний наказ підписаний в.о. директора УЦОЯО Валерієм Бойко.

Реєстрацію здійснюватимуть регіональні центри оцінювання якості освіти.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 28 березня.

У день проведення пробного тестування кожний зареєстрований учасник може пройти тест з одного навчального предмета.

Участь у пробному тестуванні є платною і надає можливість майбутньому учаснику ЗНО ознайомитись з процедурою проведення зовнішнього оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця.

ПОЧИНАЄТЬСЯ ПІДГОТОВКА НАЦСТРАТЕГІЇ ІЗ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ — БАТЬКИ ТА ДІТИ МОЖУТЬ ДОЛУЧИТИСЯ, ПРОЙШОВШИ ПРОСТЕ ОПИТУВАННЯ

Батьки та діти можуть долучитися до розробки Національної стратегії із захисту дітей в Інтернеті. Механізм простий — потрібно відповісти на запитання експертів в онлайнанкеті. Відповідні опитувальники поширив офіс Уповноваженого Президента з прав дитини сьогодні, 9 жовтня 2019 року.

«Більшість дітей в України користується Інтернетом, проте, нарівні із корисними можливостями, в ньому є і певні небезпеки: ризики кібербулінгу, онлайнгрумінгу тощо. Саме тому в Україні розпочався підготовчий етап до розробки Національної стратегії із захисту дітей в Інтернеті. Робота над стратегією виконується за підтримки  союзу електрозв’язку, Уповноваженого Президента України з прав дитини та Міністерства освіти України», — відзначила експертка із захисту дітей від насильства офісу Уповноваженого президента України з прав дитини Анастасія Дьякова.

Розробка нацстратегії відбуватиметься у такі етапи:

1. Проведення дослідження щодо поточного стану проблеми в Україні, зокрема, за допомогою онлайнопитувань серед батьків та дітей, а також партнерів із державного, громадського та приватного секторів.

2. Візит міжнародних експертів до України, який заплановано на 11-15 листопада поточного року з метою налагодження подальшої співпраці.

3. Розробка та презентація рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку, обговорення напрацювань та створення плану дій з розробки стратегії (18-19 грудня поточного року).

Рекомендації міжнародних експертів, розроблені за участю профільних представників українського державного, громадського та приватного секторів, і ляжуть в основу майбутньої стратегії з захисту дітей в Інтернеті, яка буде розроблена вже наступного року.

Долучитись до дослідження, заповнивши онлайнопитування, можна:

• батькам тут 
• дітям тут 
• https://mon.gov.ua/ua/news/pochinayetsya-pidgotovka-nacstrategiyi-iz-zahistu-ditej-v-interneti-batki-ta-diti-mozhut-doluchitisya-projshovshi-proste-opituvannya

Сьогодні – Всесвітній день зору

У всьому світі близько 285 мільйонів осіб страждають від порушень зору, з яких 45 млн. вражені сліпотою і 246 млн. мають знижений зір. Цей день відзначають з метою привернення уваги громадськості до проблеми сліпоти, порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору. Крім того, він є основною подією глобальної ініціативи з профілактики  сліпоти «Бачення 2020: право на зір», створеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Міжнародним агентством  з профілактики сліпоти.

Сліпота – це нездатність бачити. Провідні причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, вікову дегенерацію жовтої плями, помутніння рогівки, діабетичну ретинопатію, трахому і захворювання очей у дітей (наприклад, викликані дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, викликана неконтрольованим діабетом.

В Україні серед первинних інвалідів по зору найтяжчі ступені інвалідності (1 та 2 групи) мають інваліди на глаукому (I гр. – 36,7 %, II гр. – 14,8 %). Вірогідність сліпоти на одне око через 20 років після виникнення глаукоми складає 27 %, на обидва – 9 %. Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Однак, своєчасна діагностика та адекватне лікування з регулярним контролем допомагають зберегти зорові функції. Факторами, які спричиняють зростання кількості інвалідів, хворих на глаукому, є пізня стадія хвороби на момент її виявлення та недостатня інформованість населення щодо тяжкості захворювання.

Майже третина сліпих та слабкозорих спостерігається серед інвалідів з патологією очного дна (27,6 %). Це пов’язано із зростанням в Україні поширеності судинних захворювань, цукрового діабету, що призводять до тяжких змін сітківки (вікова дегенерація сітківки, діабетична ретинопатія, тощо).

За останні роки збільшилася кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, астигматизму тощо. Так, серед дитячого населення поширеність короткозорості складає 30 % серед усіх захворювань очей, серед дорослого – 12 %. Користування електронними пристроями, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності населення щодо профілактики розвитку короткозорості – основні причини такої ситуації.

Втім, більшість випадків розвитку короткозорості, настання інвалідності внаслідок глаукоми, захворювань сітківки можна попередити. Головне – це дотримання зорової гігієни, рання діагностика захворювань, своєчасне лікування захворювань, моніторинг перебігу хвороби. Такі скарги, як поява мушок перед очима, випадіння в полі зору, затуманення або погіршення зору, викривлення прямих ліній, часта зміна окулярів свідчать про захворювання сітківки та зорового нерва й потребують негайної консультації лікаря.

Всесвітній тиждень космосу

6 грудня 1999 року Генеральна Асамблея проголосила період з 4 по 10 жовтня Всесвітнім тижнем космосу, з тим щоб відзначати той внесок, який вносить космічна наука та техніка у поліпшення добробуту людини. Зазначені дати воскрешають в пам’яті такі події, як запуск 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі «Супутник I» і вступ в силу 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання  простору. Вперше ідея заснувати Світовий тиждень космосу виникла на 3-й Всесвітній конференції ООН з космосу. На цьому форумі делегація Марокко висунула пропозицію про проголошення 20 липня Всесвітнім днем космосу, приурочивши цю дату до дня висадки експедиції США на Місяць.Пропозиція Марокко була сприйнята дуже неоднозначно. Більшість делегацій висловилися на підтримку ідеї проголошення спеціального Всесвітнього дня космосу. Проте сама дата викликала широку дискусію.Російська делегація, підтримавши в принципі саму ідею, тим не менш, не могла погодитися з датою 20 липня, тому що вона не цілком коректна і справедлива з історичної точки зору. На думку російської делегації, космічна ера в історії людства почалася 4 жовтня 1957 року, коли СРСР вперше в світі здійснив запуск першого штучного супутника Землі. З урахуванням цієї аргументації російська делегація внесла поправку до марокканської пропозиції, і запропонувала 4 жовтня в якості дати Всесвітнього дня космосу. Росію активно підтримали Білорусія, Казахстан, Узбекистан, Китай, Індія, Куба, ПАР і ряд інших країн.Деякі інші країни внесли зустрічну пропозицію - відзначати цю дату 10 жовтня, коли набув чинності Договір по космосу. А представник ФРН навіть запропонував передати це питання для опрацювання до Комітету ООН з космосу.У розпал дискусії несподівану пропозицію вніс делегат Ірану. Він запропонував святкувати не Всесвітній день космосу, а Світовий тиждень космосу, який можна було б почати 4 жовтня і закінчити 10 жовтня.Така несподівана пропозиція знайшла підтримку у більшості країн, в тому числі, і у Росії, бо вона спиралася на дві важливі для неї дати. Це запуск першого штучного супутника Землі і набуття чинності Договору з космосу, який був розроблений з ініціативи СРСР. Пропозиція про Всесвітній тиждень космосу була підтримана учасниками конференції одноголосно.

Календар учителя 

на 2019 - 2020 навчальний рік

26 вересня

Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї

Повна ліквідація ядерної зброї є однією з найстаріших цілей Організації Об’єднаних Націй. Вона була предметом першої резолюції Генеральної Асамблеї в 1946 році. Також, починаючи з 1959 року, поряд з загальним і повним роззброєнням була включена до порядку денного Генеральної Асамблеї. Вона була основною темою оглядових конференцій, що проводяться в ООН з 1975 року державами - учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Була визначена як одне з пріоритетних завдань першої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї з роззброєння в 1978 році, яка приділила особливу увагу проблемі ядерного роззброєння. Плюс була підтримана кожним з генеральних секретарів Організації Об’єднаних Націй.

Проте, станом на 2015-й рік, в арсеналах країн світу налічується близько 16 000 одиниць ядерної зброї. Які володіють такою зброєю країни не мають проблем з фінансуванням і розробили довгострокові плани з модернізації своїх ядерних арсеналів. Більше половини населення світу живе в країнах, які або мають таку зброю, або є членами ядерних альянсів. Станом на 2015 рік, жодна з одиниць ядерної зброї не була фізично знищена відповідно до якого-небудь двостороннім або багатостороннім договором, і ніяких переговорів щодо ядерного роззброєння не ведеться. Тим часом, доктрина ядерного стримування зберігається як елемент політики безпеки всіх ядерних держав і їх ядерних союзників. Такі реалії сьогоднішнього дня. Незважаючи на зростаючу в усьому світі стурбованість щодо катастрофічних гуманітарних наслідків використання навіть одного ядерного заряду, не кажучи вже про регіональну або глобальної ядерної війни.

Ці факти спонукали Генеральну Асамблею заснувати 26 вересня Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї (резолюція A/RES/68/32). Цей День дозволить світовій спільноті підтвердити свою прихильність справі глобального ядерного роззброєння як першочергове завдання. Відзначаючи Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, ми інформуємо громадськість і її лідерів про реальні переваги ліквідації такої зброї, а також пов’язаних соціально-економічних витратах. Особливо важливо відзначати цей День в Організації Об’єднаних Націй, з огляду на універсальність членського складу Організації та багаторічний досвід в області вирішення питань ядерного роззброєння. Це знакове місце для вирішення однієї з основних проблем людства, для досягнення миру і безпеки в світі без ядерної зброї. 

УКРАЇНСЬКИЙ СТУДЕНТ ГОТУЄ ДО ЗАПУСКУ ПЕРШУ В СВІТІ ЛІНІЮ З ПЕРЕРОБКИ ОПАЛОГО ЛИСТЯ НА ПАПІР

   Уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-friendly паперу з опалого листя. Цю технологію запропонував український школяр, а нині студент КНУ ім. Т. Шевченка Валентин Фречка.

   Він повідомив, що днями технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні і готова до роботи в «масштабних умовах».

   «Ми підтвердили ефективність використання листя як замінника деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір і справді якісний», – написав дослідник.

      За його словами, зараз необхідно удосконалити певні деталі, але загалом вже скоро можна буде говорити про першу в світі лінію переробки опалого листя на паперову продукцію.

       Нагадуємо, що раніше Валентин Фречка завдяки своєму проєкту здобув «золото» на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії, Олімпіаді геніїв у США, а також став фіналістом фестивалю інновацій МОН.